День народження Кобзаря: маловідомі факти

Шевченко… Що спадає Вам на думку, коли Ви чуєте це прізвище? Велична монументальна статуя, вилита з алюмінію, та, в якій застигли зморшки між бровами від серйозності? Може поневолена дитина, що пише вірші під час того, як пасе ягнят?

Звісно, кожен з цих епізодів мав місце в житті Кобзаря, але все було трохи не так. Курс української літератури зробив для нас його образ могутнім та недосяжним, але чи розповідають там про те, що він був великим модником, про те, що часто він бавився мистецтвом, бо це було для нього розвагою? Звісно ні, бо такі факти зроблять з нього звичайну людину, а не величного пророка українського народу. Проте редакція Вроцлавського Порталу вважає, що пора розбивати ці стереотипи. Людиною для наслідування може бути не тільки ідеальна особа, а й така, як кожен українець.

57 років життя

За період усього свого життя Тарас майже половину був у кріпацтві – 24 роки, 11 років перебував під слідством та у засланні й лише 12 років був вільною людиною.

Його батько говорив, що «з Тараса або вийде щось путнє, або велике ледащо!»

Стосунки з ним у хлопчика були прохолодні, а тому після смерті батька Тарас залишився єдиною дитиною без спадку. Звісно, все це впливало на його світосприйняття, проте він завжди намагався отримати максимум від тої ситуації, в якій він знаходився.

До прикладу, закінченої освіти хлопець не мав: на його рахунку були лише два класи церковно-приходської школи, де навчився грамоти у сільського дяка. Але Тарас чудово володів французькою та польською мовами. Як так? Знання у мові кріпак-Тарас здобув у дружини свого пана – Софії Енгельгардт. Також усі з родини Енгельгардтів зауважили, що їх кріпак має здібності до малювання, тому й відправили його на навчання до Яна Рустема – основоположника литовської національної художньої школи та до Василя Ширяєва.

Викуп з кріпацтва

Його вчителі також помічали хист молодого учня. Брюллов, Григорович та Жуковський вирішили викупити його з панщини. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського та продали його на аукціоні за 2500 рублів, що було насправді неймовірною сумою грошей. Якщо ми спробуємо знайти еквівалент до неї зараз, то це було б 45 кілограмів чистого срібла.

Одразу після здобутку статусу вільної людини Шевченко вступив до Петербурзької академії мистецтв. Там він став улюбленим учнем Карла Брюллова. За життя він був більш відомий у якості художника, аніж поета, тож не дивно, що одразу після початку навчання він став доволі успішним та модним портретистом, за що отримував чималі гроші.

Мода

Очевидно, що такі гроші в руках у хлопця, що раніше був кріпаком-сиротою здавалися чимось неймовірним. Він одразу почав інвестувати у свій зовнішній вигляд.

У своєму щоденнику Тарас писав, що зміг собі придбати за 100 карбованців плаща-макінтоша. Щоб зрозуміти величину цієї плати треба згадати, що, працюючи в археологічній комісії, Шевченко заробляв 150 рублів на рік!

Любов до «рідної сторонки»

Попри чудове та безбідне життя на росії, молодий Тарас дуже хотів повернутися додому. Свої твори він писав українською. Відомо також, що у нього було й кілька віршів російською, але за них його дуже мучила совість: як так – писати російською?

Шевченка на цьому поприщі часто порівнюють з Гоголем: обидва українці, що приїхали до Петербурга в пошуках кращої долі, але другий почав писати мовою, зрозумілою в усій російській імперії, а Тарас же не зміг переступити через власні принципи та зламати себе. Саме тому росіяни зараз привласнюють собі Гоголя, а з Шевченком такої проблеми немає.

Завдяки такій стійкості, й до тепер Шевченко – символ української ментальності та опору зросійщенню.

Особисті погляди та життя

Подейкують, що у письменника було багато романів за усе його недовге життя, але попри це він не мав ані дружини, ані дітей. Мабуть, мистецтво для нього все ж виявилося важливішим, хоча він любив дітей.

Задля їх навчання, Шевченко власним коштом видав 10.000 примірників першого в Україні «Букваря» у 1861 році, кожен з яких було роздано безплатно для учнів недільних шкіл. Всередині містилися не лише прописи літер, а й молитви, цифри, таблицю множення та інші важливі для школяра речі. Згодом цю книгу було заборонено та вилучено російською владою.

Також Шевченко доволі сильно любив розслаблятися за допомогою алкоголю. Микола Костомаров – приятель Тараса розповів про його улюблений напій – чай з ромом.

До речі, Кобзар мав дуже багато друзів та приятелів, яких ми теж усі знаємо зі шкільних курсів історії та літератури. Одним з його близьких товаришів був Пантелеймон Куліш, з яким вони мали багато чого спільного. Також Шевченко був дружбою на весіллі Куліша. Ще одним з його друзів був Євген Гребінка, який надалі став першим редактором першої збірки Тараса під назвою «Кобзар».

Шевченко-художник

За все життя Тарас Григорович намалював 1300 картин. До наших днів збереглися приблизно 800, серед яких ескізи, пейзажі та портрети. Теж він обожнював малювати автопортрети, яких в його колекції близько 30. Серед них також можна знайти і його оголений автопортрет з заслання.

Шевченко став зачинателем офорта (ред. – різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.) в російській імперії, за що його часто порівнювали з Рембрантом.