„За лаштунками” журналістики: про те, що майбутнє вже тут і яке воно

«Що сталося нового?» Саме з цього запитання, на думку професійного французького журналіста Мішеля Вуароля, розпочинається журналістика. У світі за два останніх десятиліття не просто сталось щось нове, ба більше – життя людини трансформувалося в неймовірних масштабах. Докорінні зміни в політиці, технологіях, культурі – все це, безперечно,  вплинуло і на журналістику, яка є камертоном суспільних процесів.

Не забарилась і реакція медіа середовища. Розвиток мобільних технологій створив можливості для становлення якісної громадянської журналістики та невеликих медіа-стартапів та водночас поставив під питання конкурентну спроможність традиційних медіа. Технологічні інновації разом з потребами сучасного суспільства видозмінили й професійне оснащення журналіста. Тож, якою є мобільна журналістика сьогодення?

 «За останні роки журналістика стала дуже швидкою. Люди хочуть отримувати інформацію прямо з місця подій, а найголовніше – миттєво. Щоб зняти відеосюжет або зробити яскраві фотографії, журналісту вже непотрібна важка техніка – достатньо смартфону»,- стверджує директор програми з digital-media у Колумбійському університеті Дуй Лінь Ту. Відчутні зміни стались і у традиційних ресурсах журналістики, які почали більше переорієнтовуватись не мультимедійні варіанти. На думку колишнього голови всесвітньої служби BBC Річарда Сембрука, телебачення має всі шанси втратити лідерство, поступившись продуктам мобільної журналістики в онлайн-ресурсах. Так за останнім опитуванням 2018 року на замовлення міжнародної організації Internews  67% українців використовують Інтернет як джерело інформації, при цьому рівень довіри до телебачення впав на 5%. Навіть ви зараз читаєте цей матеріал зі свого телефона чи іншого електронного носія, чи не так?

Звичайно, технічні можливості, швидкість подання матеріалів та оперативність їх сприйняття  значною мірою вплинули на  жанрову палітру матеріалів. Надзвичайно слушним є акцент українського журналіста, педагога та письменника Микити Василенка на тому, що жанроутворення є реакцією на об’єктивні явища соціально-економічної дійсності, реалії змін у суспільній свідомості та на суб’єктивні чинники в процесі журналістської творчості, пов’язані з індивідуальною діяльністю журналіста і редакційного колективу в цілому. Отже, еволюція жанрової системи є прямим віддзеркаленням тих кардинальних трансформацій, що нині відбуваються в масовокомунікаційному секторі України, Польщі та світу.

Зокрема основною тенденцією сучасного жанротворення у ЗМІ є перебудова традиційної типологічної структури жанрів, стирання жанрових кордонів, зміна пріоритетів у вживанні жанрових зразків (тобто, зміна власне жанрів як базових компонентів жанрових моделей). Так за останнім моніторингом Інституту демократії імені Пилипа Орлика найбільший відсоток складають інформаційні жанри – 39,3 %. Ще 34,7 % тобто більше третини загальної площі займають тексти категорії «Інше» (привітання, гороскопи, кросворди, рецепти, тощо). 12% медіа площі віддано для пресрелізів, звітів, офіційних повідомлень, здебільшого від органів влади. Таким чином для суспільно важливих текстів залишається лише 3% аналітичного матеріалу, 2,3 інтерв’ю, 2,8% художніх жанрів і 1,2 % листи і звернення читачів. Журналісти  не проводять та не публікують журналістські розслідування, так за тим же моніторингом вони становлять лише 0,1 %. Такі зміни можуть бути зумовлені черезмірним бажання подавати матеріал якнайшвидше. Кількість часу який витрачається на якісну аналітику, художній матеріал чи розслідування значно перевищує той, який потрібен для написання інформаційних матеріалів, які характеризуються перш за все оперативністю: вони не потребують аналізу чи коментаря, що пояснює їх популярність у сучасному надшвидкому медіа просторі. Також все частіше зникають чіткі рамки між жанровою палітрою, зараз часто зустрічається багато матеріалу, що «перетікає» з одного різновиду жанру в інший. Ще одна річ, яка сильно посилилася останнім часом за словами Євгена Загорулька: журналісти стали частіше у своїх матеріалах висловлювати власно точку зору на події які описують, що раніше зустрічалося набагато рідше.

Тож, технології, розвиток IT-сфери та двадцять перше століття загалом чинить великий вплив на ЗМІ, на їх різновид та жанрову палітру, даючи таким чином певну «медіа свободу». З’являється можливість бути більш оперативним та швидко обробляти інформацію. Проте саме це може стати загрозою в подальшому для журналістики. Відсутність необхідних навичок, низький рівень ерудиції та жага журналіста завжди бути попереду в інформаційному просторі може призвести до стрімкого падіння рівня професійної журналістики, а разом з цим і вмирання таких жанрів як художня публіцистика та аналітика.